Туфар Наталя

Нехай цей день розпочнеться з доброти І з чиєї-то дивно усмішки Кому-то хтось принесе квіти Або надішле записку на листівці. А хтось приготує міцний чай, Додавши пару скибочок лимона, І скаже: «Більше не нудьгуй… Коли ти так сумуєш, мені теж погано». А хтось поцілує ніжно в лоб, Обійме міцно тендітні долоньки, І, розчинивши холодний злий озноб У мріях, і ніжності, і в щасті потрошку, Нехай цей день розпочнеться з теплих очей І, розцвітаючи радістю на серці, Нехай хтось посміхнеться вам зараз, Посмішкою допомагаючи вам зігрітися.

  Вересень. Стежка до школи. Дзвонить веселий дзвінок. І через луг, через поле Сонце спішить на урок. Промінь лягає на трави, Лукам навіє тепла. Осінь стрічки золотаві В коси дерев заплела. Пахне прив’яленим цвітом – З гаю, з городу, з двора. Ми попрощалися з літом, Ось і до школи пора. Сміх навкруги розсипає Дружна учнівська сім’я. Нас біля школи стрічає Вчителька рідна моя. Наче весела родина, Знову заходимо в клас. Знаєм, що це Батьківщина Школу відкрила для нас. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ОСІННІХ КАНІКУЛАХ.

  Ось і закінчився вересень. Чесно кажучи, й самій не віриться, що промайнув цілий місяць. 1.09.2020 року всі прокидалися раненько, а на стільцях їх вже чекало святкове шкільне вбрання, білі пишні банти, яскраві осінні квіти, а найголовніше - шкільний рюкзак. Підійшовши до школи можна було побачити школярів, щиро усміхнених вчителів та батьків. Діти зустрічали один одного з посмішками на обличчях. Очі першокласників були переповнені страхом та цікавістю. Учням хотілося зайти до класних кімнат, щоб розповісти про свої літні пригоди, адже вони не бачилися цілих 6 місяців. І дзвоник покликав всіх на перший урок. Знову школа стала частиною їхнього життя. В ній діти дорослішають, навчаються, стають самостійними. Попереду ще не один рік старанного навчання. Скільки всього цікавого було протягом вересня і довгождане нагородження, і виставка малюнків до дня селища, і цікаві уроки. А ось і невеличкий фотозвіт.