Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить директор інклюзивно-ресурсного центру, або уповноважені ним працівники, які визначають час та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність документів.

Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами:

- оцінка фізичного розвитку дитини;

- оцінка мовленнєвого розвитку дитини;

- оцінка когнітивної сфери дитини;

- оцінка емоційно-вольової сфери дитини;

- оцінка освітньої діяльності дитини.

Метою проведення оцінки фізичного розвитку дитини є визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. За результатами оцінки вчитель-реабілітолог заповнює карту спостереження дитини.

Комплексна оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться протягом 10 робочих днів.

Повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проводиться у разі:

- переходу дитини з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу освіти в заклад загальної середньої освіти; переведення дитини із спеціального закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної середньої освіти;

- надання рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічної комісії спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.

Первинний прийом до КУ «ІРЦ» БМР

Для реєстрації на комплексну оцінку до КУ «ІРЦ» БМР батьки або законні представники дитини мають подати такі документи:

- копії та оригінали документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників (паспорт);

- копію та оригінал свідоцтва про народження дитини;

- копію та оригінал індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);

- форму первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, Картку стану розвитку дитини (Картку стану розвитку дитини надає заклад освіти або ІРЦ).

До заяви додаються:

- психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;

- зошити з:

рідної мови,

математики,

результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту; у разі наявності),

малюнки;

- документи щодо додаткових обстежень дитини (у разі наявності).

_______________________________________________________________________________________

Запис на первинний прийом проводиться за попереднім дзвінком

Інклюзія— процес включення всіх громадян в соціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті.

Інклюзія — це процес реального включення осіб з особливими потребами в активне суспільне життя.

Інклюзивне навчання– це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей»

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивна освіта дозволяє:

— Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.

— Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.

— Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.

— Залучати батьків в процес навчання і життя школи.

— Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.

— Створювати дружні стосунки з іншими дітьми

— Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Переваги інклюзивної освіти:

для дітей з особливими освітніми потребами:

— Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

— Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

— Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

— Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

— У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

для інших дітей:

— Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

— Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

— Діти вчаться співробітництву.

— Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

для педагогів та фахівців:

— Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

— Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

— Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Як оформити дитину з особливими освітніми потребами на інклюзивне навчання.

Якщо Ваша дитина має ООП ( особливі освітні потреби), для неї буде організовано інклюзивне навчання. До основного пакета документів додається довідка висновку з ІРЦ

Кожна дитина з особливими освітніми потребами має право навчатися у школі за місцем проживання на інклюзивному навчанні. Для цього потрібне лише бажання батьків.

Щоб оформити дитину на інклюзивне навчання у загальноосвітню школу, необхідно:

1.Оформити картку розвитку дитини.

Для цього потрібно звернутися у медичний заклад за місцем проживання, де лікарі пропишуть діагноз дитини. Якщо дитина раніше вже десь навчалася (дитячий садок, школа, інтернат), до картки додається характеристика. Також за необхідності висновок психолога чи логопеда.

2. Отримати висновок психолого-медико-педагогічної консультації.

З карткою розвитку батьки разом з дитиною звертаються до ІРЦ. Після засідання комісії батьки отримують витяг з протоколу комісії з рекомендацією інклюзивного навчання

3. Звернутися у школу за місцем проживання

Разом з оригіналом витягу батьки подають заяву на ім’я директора школи за місцем проживання з проханням організувати для дитини інклюзивне навчання.

Далі навчальний заклад подає заявку до місцевого органу управління освітою, який закуповує необхідне обладнання, навчальні матеріали, призначає асистента та укладає угоди з фахівцями, які проводитимуть корекційні заняття з дитиною.

«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання»).

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивне навчання:

Ґрунтується на правах людини і принципах рівності.
Спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання.
Це процес усунення бар’єрів в системі освіти та системі підтримки.

Основа інклюзивного навчання

Всі учні:

Можуть навчатися різними методами і в різний період часу.
Мають індивідуальні здібності й особливості.
Хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують.
Мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися.
Пізнають скрізь.

Хто такі діти з особливими потребами?

Термін «діти з особливими потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.

Що таке інвалідність?

«Інвалідність» розглядається як «нормальне» явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.

Люди з інвалідністю та їхні сім’ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь в житті суспільства.
Соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх.
Політика і практична діяльність повинні відображати цінності рівності і правовий підхід.

З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: «інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність – поняття яке еволюціонує». Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально — економічних обставинах.

Наше бачення інклюзивного навчання

Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. Це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень може отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.

Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день або пів дня. В інклюзивному класі можливості створюються для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом. Інклюзивне навчання не розділяє учнів у класі.

Переваги інклюзивного навчання.

Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:

Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти.
Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Спільні дії в просуванні інклюзивного навчання.

Приймати всіх дітей до загальноосвітніх шкіл та шкільного життя.
Надавати всебічну допомогу учням з особливими потребами, їх одноліткам та вчителям в разі потреби.
Дивитися на кожного учня з огляду на те, що він може, а не на те, що він не може.
Створювати навчальні цілі згідно індивідуальних можливостей кожної дитини беручи до уваги, що діти можуть мати різні навчальні цілі, але навчатися разом в класі.
Переобладнати школи і класи з тим, щоб вони зосереджували увагу на потенціалі кожної дитини.
Сприяти сильному лідерству в особі директора школи і адміністрації
Сприяти підготовці вчителів, які ознайомлені з різними методами викладання.
Формувати команду — директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів та інший персонал, що працюють разом у визначенні найефективніших шляхів надання якісної освіти в інклюзивному середовищі.
Підтримувати виважене ставлення до батьків, особливо до мрій батьків та цілей щодо майбутнього їхніх дітей.

ОФІЦІЙНІ ЗАСАДИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

У грудні 2015 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.

5 липня 2017 року президент України дав зелене світло такому навчанню в нашій державі, підписавши ухвалений 23 травня цього ж року закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». Відтепер українські діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності». Також для цих дітей передбачено можливість запровадження дистанційної та індивідуальної форм навчання, отримання психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової допомоги, створення інклюзивних та спеціальних груп (класів) у загальноосвітніх навчальних закладах та «прилаштування» загальноосвітніх шкіл і класів під їхні потреби – тобто здійснення відповідних архітектурних перепланувань, наймання додаткових працівників (корекційних педагогів, тьюторів, психологів), адаптація навчальних планів і програм, методів та форми навчання, використання ресурсів спеціальної освіти, партнерство з громадою тощо.

На 2017 рік український уряд вперше виділив субвенцію (цільова дотація з Державного бюджету) на інклюзивну освіту у розмірі 209,4 мільйонів гривень, а в Держбюджеті на 2018-й закладено вже понад 500 мільйонів гривень такої субвенції. При цьому Кабмін змінив первісний розподіл коштів субвенції на проведення занять і придбання корекційних засобів (з 80% та 20% відповідно на 65/35) та схвалив їхню закупівлю для спільного користування, якщо у навчальному закладі є одночасно кілька дітей з однаковими хворобами.

ІНКЛЮЗІЯ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Інклюзивна освіта – це не просто прихід дитини з особливими освітніми потребами до звичайної школи. Йдеться про створення в спільному просторі особливого підходу до навчання такої дитини, який передбачає додаткові елементи навчального процесу – індивідуальний план розвитку такої дитини, спеціально облаштоване місце і належні умови для неї.

У 2001–2007 рр. МОН експериментально впроваджував проект «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». Саме тоді почався дієвий пошук відповіді на питання, як інтегрувати дітей з особливими потребами до загального освітнього процесу.

Другим етапом експерименту був українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», який тривав з 2008-го по 2012 роки. Задля підтримки інклюзивної освіти в Україні була створена «Мережа на підтримку інклюзії. Школа – для всіх». Мережа об’єднала громадські організації, батьківські групи, навчальні заклади та інші інституції, що зацікавлені в просуванні інклюзивної політики та інклюзивного навчання в Україні на всіх рівнях суспільства.

Важливим здобутком став «Індекс інклюзії» – добірка практичних матеріалів на допомогу в плануванні дій зі створення та розвитку в навчальних закладах інклюзивного навчального середовища для всіх учасників навчального процесу. Сьогодні «Індекс інклюзії» перекладений на 32 мови та використовується в багатьох країнах світу.

ПОТОЧНИЙ СТАН ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ

Українські педагоги та міжнародні експерти зазначають, що в питанні розвитку інклюзивного навчання Україна зробила потужний крок уперед. Але попри численні зміни у законодавчих і нормативно-правових актах ступінь реальної поширеності інклюзивної освіти в Україні ще доволі низька. У 2015/2016 навчальному році в інклюзивних класах навчалися лише 2720 дітей з особливими освітніми потребами – а це лише 5,8% від загальної кількості. Більшість таких дітей (32,6 тисяч осіб) поки продовжують навчатися у спеціальних школах-інтернатах.

Загалом же понад 50 тисяч дітей з особливими освітніми потребами ще перебувають поза якісною освітою та соціалізацією.

МОН проаналізувало низку світових моделей інклюзивної освіти. Окрім напрацьованого з канадськими колегами варіанту, українські фахівці ретельно вивчили модель інклюзивної освіти в США, зокрема роботу асистентів вчителів. І зараз в Україні впроваджується загальнонаціональний проект «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». 2016 року він стартував у Запорізькій області, а зараз впроваджується вже в усій Україні.

ЗАКОН УКРАЇНИ

{Закон втратив чинність на підставі Закону № 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380}

Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 30, ст.322)

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84 із наступними змінами) такі зміни:

1) у частині першій статті 3:

в абзаці першому слова "на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах" замінити словами "на освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі на безоплатну освіту в державних і комунальних навчальних закладах", а слова "місця проживання та інших обставин" - словами "особливих освітніх потреб, місця проживання та інших ознак";

абзац четвертий після слова "заочною" доповнити словами "дистанційною, індивідуальною";

доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"створенням належних умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб в умовах інклюзивного навчання";

2) абзац другий статті 6 доповнити словами "у тому числі доступність для осіб з особливими освітніми потребами освітніх послуг, зокрема інклюзивного навчання, за місцем проживання";

3) статтю 7 доповнити частиною другою такого змісту:

"Особам з особливими освітніми потребами забезпечується право на навчання за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання жестовою мовою, шрифтом Брайля";

4) частину першу статті 14 доповнити абзацами дванадцятим і тринадцятим такого змісту:

"забезпечують доступ осіб з особливими освітніми потребами до державних і комунальних навчальних закладів шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

забезпечують підвезення учнів, вихованців з особливими освітніми потребами до місця навчання і додому, у тому числі шкільними автобусами, пристосованими для перевезення дітей, які пересуваються на кріслах колісних";

5) доповнити статтею 23-1 такого змісту:

"Стаття 23-1. Забезпечення реалізації права на освіту осіб з особливими освітніми потребами

1. Особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення права на освіту, сприяння розвитку особистості, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті громади.

2. Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, а також їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство. Психолого-педагогічна, корекційно-розвиткова та інша допомога особам з особливими освітніми потребами в системі освіти надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням їхніх потреб, визначених в індивідуальній програмі розвитку особи з особливими освітніми потребами.

3. Індивідуальна програма розвитку особи з особливими освітніми потребами - це документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, визначає перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг і засобів для розвитку дитини, який розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків чи інших законних представників дитини";

6) частину сьому статті 36 викласти в такій редакції:

"7. Для здобуття загальної середньої освіти створюються вечірні (змінні) школи, інклюзивні та/або спеціальні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами, а також класи, групи з очною, заочною, дистанційною формами навчання при загальноосвітніх школах.

Загальноосвітні навчальні заклади на підставі письмового звернення особи з особливими освітніми потребами, її батьків чи законних представників створюють інклюзивні та/або спеціальні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами";

7) статтю 40 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Професійна підготовка або перепідготовка осіб з особливими освітніми потребами у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за рахунок бюджетних коштів у межах обсягу державного замовлення з урахуванням медичних показань і протипоказань для подальшої трудової діяльності таких осіб. Вибір форм і методів професійної підготовки проводиться згідно з висновками спеціалістів медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів";

8) у частині третій статті 42:

абзац перший після слова "заочна" доповнити словом "дистанційна";

в абзаці другому слово "умови" замінити словами "рівні умови";

9) частину другу статті 48 після слова "заочною" доповнити словом "дистанційною";

10) у статтю 61 включити частину третю такого змісту:

"3. Фінансування у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, коштів місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством".

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 23 травня 2017 року № 2053-VIII

Інклюзивне навчання